Словарь української мови
Борис Грінченко
П
площик
Берлін: Українське слово, 1924

Пло́щик, ка, м. 1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97. 2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.