Словарь української мови (1924)/плугатарь
| ◀ плугарь | Словарь української мови П плугатарь |
плугач ▶ |
|
Плуга́тарь и плуга́тирь, ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Лукаш. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав… ХС. IV. 30.