Словарь української мови (1924)/пляма
| ◀ плям! | Словарь української мови П пляма |
плямина ▶ |
|
Пля́ма, ми, ж. Пятно. Вас. 153. Де-не-де темними плямами червоніла на траві запеклая кров. Стор. МПр. 105. Без страху й плями лицарь запорозький. К. ЦН. 291. Ум. Пля́мка, пля́мочка. На небі ні хмарочки, ні плямочки — чисте. Мир. Пов. I. 167.