Словарь української мови (1924)/плюсь!
| ◀ плюснути | Словарь української мови П плюсь! |
плюта ▶ |
|
Плюсь! меж. 1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду. 2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: „Ось, осьде я, коли вам треба“. Котл. Ен. I. 17.
| ◀ плюснути | Словарь української мови Борис Грінченко П плюсь! |
плюта ▶ |
|
Словарь української мови — П
плюсь!
Борис Грінченко
1924
Плюсь! меж. 1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду. 2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: „Ось, осьде я, коли вам треба“. Котл. Ен. I. 17.