Словарь української мови (1924)/плодитися
◀ плодити | Словарь української мови П плодитися |
плодливий ▶ |
|
Плоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.