Словарь української мови (1924)/пліндровина
| ◀ плім'я | Словарь української мови П пліндровина |
пліндрування ▶ |
|
Пліндро́вина, ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.