Сторінка:Одинокий вломник на селі.djvu/16

Цю сторінку схвалено

баби завше мати при собі малий кешонковий кодекс. Істнують мініятурові видання карного кодексу, котрі коштують шістьдесять пять сантімів.

Комісар (до Барона). Чи можу вам, пане бароне, дати добру раду? Попросіть свою паню о вибачення і старайтеся всю річ так уложити, щоби ми могли цю справу затушувати. Присутність цього чоловіка у вашому замку і його виправдування справлять, що в цілій околици кружлятимуть на цю тему найогидливіщі сплетні.

Барон. Оце тисяча франків, прошу йому їх дати; (Барон іде до баронової і витягає до неї руку. Баронова по хвилині вагання, подає йому руку).

Комісар (до Арсена). Як називаєтеся?

Арсен. Моє хрестне імя Арсен.

Комісар. А назвиско?

Арсен. Теж Арсен.

Комісар. Чим займаєтеся?

Арсен. При нагоді продаю конфеті.

Комісар. Слухайте тепер, що вам скажу. О пів до першої їде звідсіля потяг до Парижа. Відпроваджу вас до цього потягу. Ось вам тисяча франків, котрі вам дає пан барон, щоби ви негайно покинули цю місцевість. А старайтеся не попастися більше у мої руки, бо инакше засаджу вас негайно до арешту.

Арсен (до барона). Дякую вам… Ви чесний чоловік. Але і я умію бути вдячний, і дам вам за те добру раду. Не залишайте більш в касі паперів, які там находяться. Вони там не є в безпечному місці.