Словарь української мови (1924)/Дор

by Борис Грінченко

◀ Г

Словарь української мови Борис Грінченко Д

Е ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

Д.

 

Д–Дб · Дв–Дд · Де–Дє · Дж–Дз · Ди · Ді–Дн · До · Дп–Дри · Дрі–Дря · Ду · Дх–Дя

До–Доб · Дов · Дог–Дой · Док–Дол · Дом · Дон–Доп · Дор · Дос · Дот–Доя

дора  •  дорадець  •  дораджувати  •  дорадниця  •  дораз  •  доразісінько  •  доразу  •  дорахуватися  •  дорвати  •  дореготатися  •  дорекання  •  доречі  •  доривання  •  доривати  •  дориватися  •  дорипатися  •  дорипуватися  •  дорібок  •  дорід  •  дорідливий  •  дорідний  •  доріженька  •  доріжка  •  доріжний  •  дорізати  •  дорізування  •  дорізувати  •  дорізуватися  •  дорікання  •  дорікати  •  дорікливий  •  дорікливо  •  дорікнути  •  дорікти  •  дорнінка  •  доробити  •  доробковий  •  дороблювати  •  доробляти  •  дороблятися  •  доров  •  дорога  •  дорогий  •  дорогісінький  •  дорого  •  дороготова  •  дорогоцінний  •  дорогшати  •  дородний  •  дороженька  •  дорожиній  •  дорожити  •  дорожитися  •  дорожнета  •  дорожнеча  •  дорожник  •  дорожній  •  дорожня  •  дорожчати  •  дорозумітися  •  дорозумовуватися  •  дорослий  •  доростати  •  дорубати  •  дорубити  •  дорублювати  •  дорубувати  •  дорубуватися  •  доручати  •  доручення  •  дорщ