Словарь української мови (1924)/дорубуватися
◀ дорубувати | Словарь української мови Д дорубуватися |
доручати ▶ |
|
Дору́буватися, буюся, єшся, сов. в. доруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
◀ дорубувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д дорубуватися |
доручати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дорубуватися
Борис Грінченко
1924
Дору́буватися, буюся, єшся, сов. в. доруба́тися, ба́юся, єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.