Словарь української мови (1924)/дорубати
◀ доростати | Словарь української мови Д дорубати |
дорубити ▶ |
|
Доруба́ти, ся. См. Дорубувати, ся.
◀ доростати | Словарь української мови Борис Грінченко Д дорубати |
дорубити ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дорубати
Борис Грінченко
1924
Доруба́ти, ся. См. Дорубувати, ся.