Словарь української мови (1924)/дорнінка
| ◀ дорікти | Словарь української мови Д дорнінка |
доробити ▶ |
|
Дорні́нка, ки, ж. Топоръ на длинномъ топорищѣ для срубыванія деревьевъ, названный по мѣсту (Дорна-Ватра) изъ котораго такіе топоры доставляются. Шух. I. 175.