Словарь української мови (1924)/дорожиній
◀ дороженька | Словарь української мови Д дорожиній |
дорожити ▶ |
|
Дорожині́й, нар. Ближе дорогой, болѣе по дорогѣ, съ руки. Я живу по цей бік села, так мені й дорожиній, як би й пайка по цей бік випала. Черниг. г.