Словарь української мови (1924)/велетень
◀ велетенський | Словарь української мови В велетень |
велетів ▶ |
|
Ве́летень, тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.