Словарь української мови (1924)/вельбучитися

< Словарь української мови (1924)

◀ вельбіб

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вельбучитися

вельбучний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вельбу́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, чваниться. Черниг.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/вельбучитися&oldid=568156