Словарь української мови (1924)/вейкати

by Борис Грінченко

◀ везучий

Словарь української мови Борис Грінченко В вейкати

векати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ве́йкати, каю, єш, гл. 1) Кричать: вей! (о евреяхъ). 2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: „Ве!“ — „Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку“. Вони і побігли (ведмедями). Драг. 6.