Словарь української мови (1924)/велич
◀ великотерплячий | Словарь української мови В велич |
величати ▶ |
|
Ве́лич, чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Харьк. Дівка така велич. Константиногр. у.