Словарь української мови (1924)/великий
| ◀ Великдень | Словарь української мови В великий |
великість ▶ |
|
Вели́кий, а, е. 1) Большой; великій. Як світ великий, так різне на нім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. Вели́кого сто́їти. Много стоить; много значить. Вели́ка доро́га. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Нп. Вели́ка голова́. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. Вели́кий Луг. Такъ называлась у запорожцевъ низменность по лѣвой сторонѣ Днѣпра, ниже о. Хортицы, отъ устья рѣки Мокрой Московки до перваго впаденія въ Днѣпръ р. Конки, покрытая огромнымъ вѣковымъ лѣсомъ, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаковъ. (2-е изд.) 124, 274. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. Вели́кий піст. Великій постъ. Ном. № 6410. Вели́кий понеді́лок, вівто́рок и пр. Страстной понедѣльникъ, вторникъ и т. д. Ном. № 11567. Вели́ка Руї́на. Періодъ въ исторіи правобережной України между 1672 и 1678 г. Вели́кий час. Продолжительное время. Не за вели́кий час. Въ короткое время. Вели́кого колі́на, вели́кої руки́. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. 2) Рослый, высокій. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. I. 22.