Підсолові́й, ві́я, м. Пт. Silvia hypolais, пѣночка. Вх. Пч. II. 14.
Підсоло́джувати, джую, єш, сов. в. підсолоди́ти, джу́, диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Підсо́хти. См. Підсихати.
Підсо́шок, шка, м. Подпорка въ плетнѣ.
Підспі́вач, ча, м. 1) Подпѣвающій. Плохой поэтъ, подражатель. К. (Желех.).
Підспі́вувати, вую, єш, гл. Подпѣвать.
Підспі́док, дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Пі́дспіль, нар. = Суспіль. Кумова хата стоїть підспіль з моєю. Волч. у.
Підсприсува́ти, су́ю, єш, гл. Подставить спрису. (См.) Гайсин. у.
Підста́ва, ви, ж. 1) Основаніе. Підстава у токарні. Шух. I. 305, 306. 2) Замѣна. І не вийду, і не встану, вишлю меншу сестру на підставу. Чуб. V. 351.
Підста́вити. См. Підставляти.
Підставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підста́вити, влю, виш, гл. 1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Чуб. V. 915. Уже тепер годі за вас підставляти шию. МВ. I. 138. 2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить. Г. Барв. 137.
Пі́дстарий, а, е. Не молодыхъ лѣтъ. Г. Барв. 86. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі. Волч. у.
Підста́ркуватий, а, е = Підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Підста́ро́ста, ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.
Підста́ростич, ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Підста́рший, а, е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Чуб. V. 890. Підстарші дружки. МУЕ. III. 89.
Підсте́п, пу, м. Возвышенный лугъ съ растительностью, переходною къ степной. Вас. 206.
Підстерегти́. См. Підстерігати.
Підстеріга́ти, га́ю, єш, сов. в. підстерегти́, жу́, же́ш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Як би я свою (жінку) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза. Котл. МЧ. 472. 2) Замѣчать, замѣтить. Підстерігає мій братуха, що у мене на думці щось криється. Рудч. Ск. I. 133.
Підстила́ти, ла́ю, єш, сов. в. підісла́ти, стелю́, леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
Підстила́тися, ла́юся, єшся, сов. в. підісла́тися, підстелю́ся, лешся, гл. 1) Подстилаться, подослаться. 2) Заискивать, подлаживаться, подладиться подъ кого. Вже під його підстилались козаки й міщане. Мкр. Н. 7.
Підсти́рити, рю, риш, гл. Підсти́рила й мене сти́ра! Дернула и меня нелегкая.
Підсті́жжя, жя, с. Подстожье.
Підсті́жок, жку, м. Небольшой стогъ.
Пі́дстілка, ки, ж. Подошва башмака. Вх. Зн. 49. См. Підкладка.
Підсті́лля, ля, с. Мѣсто подъ столомъ. Чуб. IV. 306.
Пі́дстовба, би, ж. = Стовба 1.
Підсто́женє, ня, с. = Підстіжжя. Kolb. I. 63.
Підсто́жини, жин, ж. мн. Мякина, части колосьевъ и зерно, обсыпающіяся вокругъ стога при кладкѣ его. Рк. Левиц.
Підсто́лини, лин, ж. мн. Сундукъ на ножкахъ, устраиваемый въ видѣ части крестьянскаго стола подъ столечницей. Вх. Зн. 49.
Підстре́лити, лю, лиш, гл. Подстрѣлить. Ой як стрелив Нечаєнко, — коника підстрелив. КС. 1882. III. 537. Устав ото він та й хотів уже сороку підстрелити. Рудч. Ск. I. 136.
Підстрибну́ти. См. Підстрибувати.
Підстри́бування, ня, с. Подскакиваніе, подпрыгиваніе.
Підстри́бувати, бую, єш, сов. в. підстрибну́ти, ну́, не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Підстрига́ння, ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Підстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. підстри́гти, жу́, же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть. Ном. № 1204.
Підстрига́тися, га́юся, єшся, сов. в. підстри́гтися, жу́ся, же́шся, гл. Подстригаться, подстричься. В черницях добре жити, тільки треба підстригатися. Чуб. V. 381.
Підстріха, хи, ж. Мѣсто під стрі́хою.
Підстрі́шок, шку, м. = Підстріха.
Підстрі́шшя, шя, с. = Підстріха. К. ПС. 84.
Підстроми́ти, млю́, миш, гл. Подоткнуть.
Підстрочи́ти, чу́, чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
