Словарь української мови (1924)/підстерігати

by Борис Грінченко

◀ підстерегти

Словарь української мови Борис Грінченко П підстерігати

підстилати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підстеріга́ти, га́ю, єш, сов. в. підстерегти́, жу́, же́ш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Як би я свою (жінку) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза. Котл. МЧ. 472. 2) Замѣчать, замѣтить. Підстерігає мій братуха, що у мене на думці щось криється. Рудч. Ск. I. 133.