Словарь української мови (1924)/підстароста
| ◀ підстаркуватий | Словарь української мови П підстароста |
підстаростич ▶ |
|
Підста́ро́ста, ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.