Словарь української мови (1924)/підстароста

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підстароста
Берлін: Українське слово, 1924

Підста́ро́ста, ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.