Доли́нний, доли́новий, а, е. Относящійся къ долинѣ.
Доли́нонька, доли́ночка, ки, ж. Ум. отъ доли́на.
Доли́ну́ти, ну, неш, гл. Долетѣть.
Долиня́ник, ка, м. Житель долинъ.
Доли́ти, ся. См. Доливати, ся.
До́лище, ща, с. Увел. отъ доля? Чи таке долище, чи таке дворище? Ном. № 2134.
До́лі, нар. Внизу, на землѣ, на полу. Долі посідали. Млр. л. сб. 83. Хоч долі, аби в своїй волі. Ном. № 8915. А гайдамаки положили Дриґу долі та насипавши йому на голу спину пороху, запалили і драли греблом. ЗОЮР. I. 248.
Долі́в, нар. 1) На землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. I. 1.
Долі́вка, ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Вас. 194. Сим. 2. Чуб. VII. 383. Скриня… одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Кв. Ум. Долі́вонька, долі́вочка.
Долівли́ць, нар. = Долілиць. Шух. I. 211.
Долі́вонька, долі́вочка, ки, ж. Ум. отъ долівка.
Доліга́ти, га́ю, єш, гл. = Долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. Ном. № 2358. До кого долігає, там рукою сягає. Ном. № 9750.
Долі́гливий, а, е = Долегливий. А вже батько у позивах долігливий: поти гроші тратить, поти пнеться, поки свого доб'ється. Черном. Нужда доліглива, що їсти нічого. Валк. у.
Долігливість, вости, ж. = Долегливість.
Долі́жно, нар. Возможно вволю лежать. Чи доїжно, чи доліжна тобі? (питає наймичка наймичку). Ном. № 10387.
Долі́зти. См. Долазити.
Долі́лиць, нар. Лицомъ къ землѣ, внизъ.
Долі́ніж, нар. Ногами внизъ къ землѣ.
Доліпи́ти. См. Доліплювати.
Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.
Долі́ський, а, е. Нижній, внизу находящійся. Kolb. I. 92. Шух. I. 36.
Доліта́ти, та́ю, єш, сов. в. долеті́ти, чу́, ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. I. 23.
Долітце́, ця́, с. Ум. отъ долото.
Долічи́ти, ся. См. Долічувати, ся.
Долі́чувати, чую, єш, сов. в. долічи́ти, чу́, чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Пас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. I. 231.
Долі́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. долічи́тися, чу́ся, чишся, гл. Досчитываться, досчитаться. Однієї дружечки, однієї квіточки, однієї маківочки та й не долічаться. Г. Барв. 208.
Долі́шній, я, є. Внизу лежащій, нижній. См. доліський.
Долля́ти, ля́ю, єш, гл. = Долити. Що надцідять, то й долляють. Херс.
До́лник, ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки. Мнж. 179.
До́лов, нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Долови́ти. См. Доловлювати.
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.
Доложи́ти, жу́, жиш, гл. 1) = Докласти. Рук добре доложить. Ном. № 9959. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили. Бал. 68.
Доло́к, лку, м. Ум. отъ I діл.
Доломи́на, ни, ж. = Домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
| Доло́нечка, ки, ж. | Ум. отъ доло́ня. | |
| Доло́нька, ки, ж. |
До́лонько, ка, м. Ум. отъ I діл.
Долонько́вий, а, е. ? Долоньковий табак. Черкас. у.
Доло́ня, ні, ж. Ладонь. Свербить долоня проти чогось. Ном. № 306. Тоді, як на долоні волосся поросте. Никогда. Ном. № 5489. Ум. Доло́нечка, доло́нька, доло́шка. І в долонечки вже плеще. МВ. I. 98. Вони такі раді, що аж у долошки плещуть. Федьк.
Долото́, та́, с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Ном. № 6019. Довбав долотом на дриветні. Левиц. Пов. 150. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Млр. л. сб. 351. Ум. долітце́. Шух. I. 277, 284.
