Словарь української мови (1924)/долегливий
◀ долегати | Словарь української мови Д долегливий |
долегливість ▶ |
|
Доле́гливий, а, е. Донимающій, настойчивый. См. долігливий.
◀ долегати | Словарь української мови Борис Грінченко Д долегливий |
долегливість ▶ |
|
Словарь української мови — Д
долегливий
Борис Грінченко
1924
Доле́гливий, а, е. Донимающій, настойчивый. См. долігливий.