Словарь української мови (1924)/долегати
| ◀ долатувати | Словарь української мови Д долегати |
долегливий ▶ |
|
Долега́ти, га́ю, єш, гл. 1) Донимать, досаждать. См. долігати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сина. Черном.