Словарь української мови (1924)/доловлювати
◀ доловити | Словарь української мови Д доловлювати |
доложити ▶ |
|
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.
◀ доловити | Словарь української мови Борис Грінченко Д доловлювати |
доложити ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доловлювати
Борис Грінченко
1924
Доло́влювати, люю, єш, сов. в. долови́ти, влю́, виш, гл. Долавливать, доловить.