Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
долазити
Берлін: Українське слово, 1924

Дола́зити, ла́жу, зиш, сов. в. долі́зти, зу, зеш, гл. 1) Долазить, долѣзть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Кв. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.