Словарь української мови (1924)/доліплювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доліплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Долі́плювати, люю, єш, сов. в. доліпи́ти, плю́, пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили. Г. Барв. 158.