Словник української мови (1937)/вельбіб
◀ веліти | Словник української мови В вельбіб |
вельбучитися ▶ |
|
Вельбі́б, бо́бу, м. Род крупных бобов. Вх. Лем. 396.
◀ веліти | Словник української мови Борис Грінченко В вельбіб |
вельбучитися ▶ |
|
Словник української мови — В
вельбіб
Борис Грінченко
1937
Вельбі́б, бо́бу, м. Род крупных бобов. Вх. Лем. 396.