Словник української мови (1937)/величатися

by Борис Грінченко

◀ величати

Словник української мови Борис Грінченко В величатися

величезний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Велича́тися, ча́юся, єшся, гл. 1) Важничать; чваниться. Величається, як заєць хвостом. Ном. № 2488. Величається, мов попадя на весіллі. Ном. № 2491. 2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо! К. Псал. 31.