Словник української мови (1927)/велетень
◀ велетенський | Словник української мови В велетень |
велетів ▶ |
|
Ве́летень, тня, м. Великан, исполин, гигант. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. КС. 1885. IX. 186. Велетню у світі недовго жити. Ном. № 5826. Велетень у громаді — як правда в пораді. Ном. № 5827.