Словарь української мови
Борис Грінченко
Ю
юнацтво
Берлін: Українське слово, 1924

Юна́цтво, ва, с. 1) Молодечество, удаль. А добрий юнак, о, добрий! Один хиба Кирило Тур йому в юнацтві рівня. К. ЧР. 117. Покиньте се дурне юнацтво і розійдіться по домах. Котл. Ен. IV. 51. 2) соб. Молодцы, удальцы. Обгорнуло кіш юнацтво. К. МБ. XI. 142.