Словарь української мови (1924)/юшка

by Борис Грінченко

◀ юшити

Словарь української мови Борис Грінченко Ю юшка

Берлін: Українське слово, 1924

Ю́шка, ки, ж. 1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. 244. П'ять казанів стояло юшки. Котл. Ен. II. 11. Юшки моско́вської ухвати́в. Баловствомъ занимается. Ном. № 2927. 2) Сокъ растенія. Борз. у. Ум. Ю́шечка. Чуб. V. 1159.