Словарь української мови (1924)/юлиця
◀ юлас | Словарь української мови Ю юлиця |
юн ▶ |
|
Ю́лиця, ці, ж. = Вулиця. Юлиця-охітниця та до сліз доводить. Ном. № 12561. Улетів сокіл із юлиці в двір. Маркев. 65. Ум. Юлонька, ю́лочка. Чом, юлонька не широкая? Чуб. III. 158. Та піду я юлочками. Мил. 194.