Словарь української мови (1924)/юртувати
| ◀ юртатися | Словарь української мови Ю юртувати |
юртуватися ▶ |
|
Юртува́ти, ту́ю, єш, гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. III. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.
| ◀ юртатися | Словарь української мови Борис Грінченко Ю юртувати |
юртуватися ▶ |
|
Словарь української мови — Ю
юртувати
Борис Грінченко
1924
Юртува́ти, ту́ю, єш, гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. III. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.