Словарь української мови (1924)/юртуватися

by Борис Грінченко

◀ юртувати

Словарь української мови Борис Грінченко Ю юртуватися

юрчик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Юртува́тися, ту́юся, єшся, гл. Суетиться, возиться, сбиваться въ кучи. Я ввійшов у хату і бачив, що тут ті юртуються біля неї, зняли з вірьовки.... Екат. у. Щось він там дуже юртувався. Мир. ХРВ. 274. Юртується той гад, лазить одно на одного. Грин. Изъ устъ нар. 147.