на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою. Мет. 25.
Підгі́р'я, р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у.
Підгіря́нин, на, м. Житель підгі́р'я. Желех.
Підгле́діти, джу, диш, гл. = Підглядіти.
Підгле́жувати, жую, єш, гл. = Підглядати.
Підглиби́ти. См. Підглибляти.
Підглибля́ти, ля́ю, єш, сов. в. підглиби́ти, блю́, би́ш, гл. Углублять, углубить борозду. Богод. у.
Підглу́хий, а, е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався. Мкр. Г. 10.
Підгляда́ти, да́ю, єш, сов. в. підгля́діти, джу, диш, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.
Підгля́дник, ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
Підгної́ти. См. Підгноювати.
Підгно́ювати, но́юю, єш, сов. в. підгної́ти, ною́, їш, гл. Унаваживать, унавозить.
Підгоди́ти. См. Підгожати.
Підгодо́вувати, вую, єш, сов. в. підгодува́ти, ду́ю, єш, гл. Подкармливать, подкормить. Грин. III. 365. Ой матінко-лебідочко! Підгодуй нас хоть трішечки, підгодуй нас, попаруй нас. Нп.
Підгодо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. підгодува́тися, ду́юся, єшся, гл. Подкармливаться, подкормиться.
Підгожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. підгоди́ти, жу́, диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Підголи́ти, ся. См. Підголювати, ся.
Підго́лювати, люю, єш, сов. в. підголи́ти, лю́, лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб. Сим. 150.
Підго́люватися, лююся, єшся, сов. в. підголи́тися, лю́ся, лишся, гл. Подбриваться, подбриться. Грин. III. 499. Пішов підголився, сідла коня вороного та їде женитись. Чуб. V. 459.
Підго́нити, ню, ниш, сов. в. підігна́ти, жену́, не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти. Харьк. у. 2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Зміев. у. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш? Харьк. 3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм. Шух. I. 177.
Підго́рілка, ки, ж. Пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Підго́рлина, ни, ж. = Підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Підго́рлиця, ці, ж. 1) = Підгорля 2. Kolb. I. 67. 2) = Пт. горлач. Вх. Пч. II. 9.
Підго́рля, ля, с. 1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449. 2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405.
Підго́рниця, ці, ж. 1) = Підгорлиця 1. = Підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (го́рло). Шух. I. 226.
Підгорну́ти, ся. См. Підгортати, ся.
Підгоро́ддя, дя, с. = Підгородня.
Підгоро́дня, ні, ж. Подгородное село, пригородъ.
Підгородя́нин, на, м. Подгородній житель. Новомоск. у. (Залюб.).
Підго́рочка, ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку. Чуб. IV. 533.
Підгорта́ти, та́ю, єш, сов. в. підгорну́ти, ну́, неш, гл. 1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни. Чуб. V. 56. 2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Шух. I. 164. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. АД. I. 114. 3) — під ко́го. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. К. Дз. 17. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля. К. ЦН. 221.
Підгорта́тися, та́юся, єшся, сов. в. підгорну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Подворачиваться, подвернуться, подгибаться, подогнуться. 2) Хитро подходить, подойти, подольститься. Вони (жінки) так і знають, коли прохати об чім своїх чоловіків, то так підгорнуться, підлижуться, що й справді повіриш. Рудч. Ск. II. 175.
Підготува́ти, ту́ю, єш, гл. Подготовить.
Підгребти́. См. Підгрібати.
Підгріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. підгреб-
