Словарь української мови (1924)/підгожати
◀ підгодовуватися | Словарь української мови П підгожати |
підголити ▶ |
|
Підгожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. підгоди́ти, жу́, диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
◀ підгодовуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П підгожати |
підголити ▶ |
|
Словарь української мови — П
підгожати
Борис Грінченко
1924
Підгожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. підгоди́ти, жу́, диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.