Словарь української мови (1924)/підгрібати

by Борис Грінченко

◀ підгребти

Словарь української мови Борис Грінченко П підгрібати

підгрязити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підгріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. підгребти́, бу́, бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла. Грин. III. 231.