Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горло
Берлін: Українське слово, 1924

Го́рло, ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Черк. у. Го́рлом дарува́ти. Освобождать отъ смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Гол. I. 53. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло въ пушкѣ, ружьѣ. Москаль гармати горлом у вічі поставив. Стор. II. 199. 3) Входъ въ рыболовный сакъ. Шух. I. 224, 228. 4) См. жорна. Шух. I. 261, 264. 5) Съуженное мѣсто кошари въ полонинах. Шух. I. 192. Ум. Го́рличко. Ном. № 11587.