Словарь української мови (1924)/верша

by Борис Грінченко

◀ верчик

Словарь української мови Борис Грінченко В верша

вершак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ве́рша, ші, ж. Рыболовный снарядъ конусообразной формы, сплетенный изъ прутьевъ. Раки, лізьте в вершу. Ном. № 6897. Роз'їхавсь як верша. Стор. II. 27. Насміялась верша болоту, коли оглянеться, аж і сама в болоті. Ном. № 7999. См. Єтір з прутя.