Словарь української мови (1924)/підглядати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підглядати
Берлін: Українське слово, 1924

Підгляда́ти, да́ю, єш, сов. в. підгля́діти, джу, диш, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. От баба вибіра пиріжки та на столі кладе, щоб прохолонули, а лисичка підгляділа та за пиріг. Рудч. Ск. II. 6. Все ходив за ним та підглядав. Драг. 42.