Словарь української мови (1924)/підгір'я
◀ підгірок | Словарь української мови П підгір'я |
підгірянин ▶ |
|
Підгі́р'я, р'я, с. Подгорье, мѣстность у подошвы горы. Чуб. III. 431. К. МХ. 31. На луках був сінокос аж до гори, а підгір'я орали під хліб, на горі була толока. Павлогр. у.