Словарь української мови (1924)/Чес–Чє
◀ Ц | Словарь української мови Ч |
Ш ▶ |
|
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
Ч.
чесальний • чесанний • чесання • чесати • чесатися • чесний • чесність • чесно • чеснота • чеснути • чесняк • честень • честь • чеськи • четвер • четверговий • четверень • четверик • четверинка • четверник • четверниця • четверня • четверняк • четверо • четвертак • четвертака • четвертий • четвертина • четвертувати • четверть • четвертяк • четверуватися • четверуха • четвірко • четен • четирня • четирхатий • четь • чех • чехмейстер • чехнути • чехоня • чечевиця • чечекати • чечик • чечиченя • чечітка • чечуватися • чечуга • чечура • чечутиня • чеша • чєгір • чєра