Словарь української мови (1924)/чечик
| ◀ чечекати | Словарь української мови Ч чечик |
чечиченя ▶ |
|
Че́чик, ка, м. Пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.
| ◀ чечекати | Словарь української мови Борис Грінченко Ч чечик |
чечиченя ▶ |
|
Словарь української мови — Ч
чечик
Борис Грінченко
1924
Че́чик, ка, м. Пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.