Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
чеснути
Берлін: Українське слово, 1924

Чесну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь. Харьк.