Словарь української мови (1924)/чесний

by Борис Грінченко

◀ чесатися

Словарь української мови Борис Грінченко Ч чесний

чесність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Че́сний, а, е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Ном. № 12647. Яка в мене борода чесна і велика. Закр. Вона чесного роду. Стор. М. Пр. 52. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299 3) Че́сний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). О. 1861. V. 73. Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати. Грин. I. 4.