Словарь української мови (1924)/искристий

Словарь української мови
Борис Грінченко
И
искристий
Берлін: Українське слово, 1924

Искри́стий, а, е. Искристый. (Сонце) обсипає своїм искристим світом. Мир. Пов. II. 76. За ними йде міжа искриста піни. К. Іов. 94. Искристий погляд. Мир. ХРВ. 61.