Вікіджерела:Сторінки до вилучення

Сторінки до вилучення

Скорочення: ВД:ВИЛ

Ця сторінка призначена для номінування конкретних сторінок на Вікіджерелах на вилучення у відповідності до правил вилучення. Будь ласка, додавайте {{вилучити}} до сторінок, що ви номінуєте на вилучення. Також хорошим тоном є повідомити користувачів, що зробили значний внесок до сторінки, яку ви номінуєте на вилучення, розмістивши таке повідомлення на їхній сторінці обговорення: {{subst:Вилучення-повідомлення|Назва сторінки}} --~~~~ Вікіджерела:Що містять Вікіджерела та Вікіджерела:Авторське право — це основні правила, що використовуються для визначення чи конкретна робота прийнятна на Вікіджерелах.

Сторінки, що відповідають критеріям швидкого вилучення, повинні бути позначеними шаблоном {{швидко}} і не обговорюватися тут (див. категорію).

Про засоби індивідуального захисту органів дихання працюючих та інші

Найсвіжіший коментар: 9 років тому9 коментарів3 особи в обговоренні

Обговорення нижче закрите: Вилучити за результатами обговорення. Деякі зі сторінок можуть бути відновлені у майбутньому, якщо будуть оформлені належним чином --DixonD (обговорення) 18:46, 6 грудня 2014 (UTC) Відповісти

Пропоную на вилучення такі сторінки:

Ці роботи підпадають під дію офіційного правила Вікіджерела:Переклади як переклади користувачів Вікіджерел. Я маю глибокі сумніви, що автор чи будь-хто інший оформить їх як належне, тобто додасть скановані копії до відповідних сторінок в Російських Вікіджерелах і завершить машинний переклад в Українських Вікіджерелах. --DixonD (обговорення) 18:01, 4 листопада 2014 (UTC)Відповісти

на вилучення, per DixonD --アンタナナ 17:13, 5 листопада 2014 (UTC)Відповісти

Шановні учасники Вікіджерел, дякую Вам за увагу до скромної спробі допомогти жителями України, які не знають або не люблять російську мову, дізнатися більше про ризик ушкодження здоров'я при використанні промислових ЗІЗОД. На жаль, я раніше ніколи не розміщував переклади опублікованих статей в українській Викитеке, і по недосвідченості припускав, що досить дотримуватися авторські права (на сторінках обговорення трьох документів, написаних Володимиром Федоровичем Кириловим, дано посилання {{permissionOTRS}} і забезпечити гарну якість перекладу. При розміщенні статей в російській Викитеке ніхто не говорив, що потрібні відскановані тексти Стаття Про засоби індивідуального захисту органів дихання працюючих. Прошу Вас, якщо це можливо, допомогти недосвідченому учаснику: Прошу Вас, досвідчених учасників, дати посилання на який-небудь переклад, який може бути зразком оформлення перекладів, зроблених для Укпаинской Вікіджерел. Також прошу Вашого компетентного і професійного ради, так як погано розумію, що робити з доповідями на міжнародних конгресах "Професія і здоров'я" в 2011 і 2013 - обидві доповіді взагалі не друкувалися на папері, а фахівці НДІ Медицини праці зробили презентацію PowerPoint на основі надісланих їм тексту (по електронній пошті - не на папері) тез та файли з ілюстраціями. Як краще вчинити в цьому випадку - замість відсканованого тексту використати презентацію, або, може бути, краще зробити посилання на презентацію на сайті інституту?

Дякую, успіхів! AlexChirkin (обговорення) 08:18, 6 листопада 2014 (UTC)Відповісти

Згідно з діючим правилом Вікіджерела:Переклади, статті, які ніде не публікувалися, не можуть бути розміщеними у Вікіджерелах в принципі. Щодо інших статей, які були опубліковані, оригінальні версії російською мовою повинні бути розміщеними у Російських Вікіджерелах разом із сканованою копією. Ось приклад у Російських Вікіджерелах: ru:Индекс:Sbornik zakonov 1938-1956.djvu На жаль, наразі я не можу дати вам приклад оформлення перекладу в Українських Вікіджерелах, але можу допомогти вам з оформленням, після того як закінчите оформлення оригінальних статей у Російських Вікіджерелах. Але є інший момент. Наскільки я розумію, ви не володієте українською мовою, тому в мене є сумніви що переклад буде завершено в принципі. --DixonD (обговорення) 11:52, 6 листопада 2014 (UTC)Відповісти

Зрозумів Вас. При розміщенні в Викиучебнике перекладів з англійської 5 підручників я звернувся до учасниками російського викиучебника - які є шаблони і т. п. для переказів. Вони сказали, що можна розміщувати переклад як звичайний текст. І в Викитеке нічого не сказали - тільки зажадали разрешние OTRS. Що Ви пишете про моє незнання української мови - це не проблема. Знайомі з Дніпропетровського гірничого університету обіцяли допомогти - але їм не обов'язково заглиблюватися в ті проблеми, які ніякого відношення до якості перекладу не мають. Іноді учасники вікіпедії ведуть себе не дуже конструктивно - видаляють статті без жодного попередження та обговорення тощо, і я не хочу, щоб сторонні люди брали участь у таких безглуздих конфліктах. Отже, з двома доповідями потрібно вчинити інакше - наприклад, зробити переклад у вигляді PDF-файл і завантажити його в вікісховище, та зробити посилання. А шаблони для оформлення перекладів спростить у досвідчених учасників. От і розібралися. Спасибі Вам ! AlexChirkin (обговорення) 15:47, 6 листопада 2014 (UTC)Відповісти

Матеріали доповіді на 12 конгресі "Професія і здоров'я" (i 10 конгресі) - опубліковані: посилання на публікації інституту. А коли на форумі російськомовної вікіджерел я задав питання про розміщення відсканованих документів - там дали негативну відповідь посилання на форум.

Прошу дати пораду нетямущому учаснику, який знову заплутався - що ж тепер робити? Сканувати тексти, опубліковані на папері, завантажити на вікісховище, і дати посилання на них в російській викитеке? Дякую. AlexChirkin (обговорення) 09:49, 23 листопада 2014 (UTC)Відповісти

Так, спершу вам потрібно відсканувати тексти, зробити з них djvu або pdf і завантажити у Вікісховище. Після того створити сторінки в просторах Індекс, Сторінка і вичитати текст. Ось вам довідка на російських Вікіджерелах: ru:Викитека:Проект:OCR. Після того, як робота буде оформлена там як належить, її переклад можна буде додати в українських Вікіджерелах у просторі Переклад (з оформленням в українських вікіджерелах я постараюся допомогти). --DixonD (обговорення) 19:06, 23 листопада 2014 (UTC)Відповісти

Щодо трьох з 4 статей всі вимоги виконані. Прошу вирішити питання з ними, т. к. їх редагування в даний час неможливо, а просити сторонньої людини витрачати час і сили лише для того, щоб його праця пропав, я не буду. AlexChirkin (обговорення) 12:10, 26 березня 2015 (UTC)Відповісти

Проект закону України «Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей»

Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні

Обговорення нижче закрите: Вилучено згідно з критеріями швидкого вилучення --DixonD (обговорення) 06:25, 9 грудня 2016 (UTC) Відповісти

Стаття відповідає критеріям швидкого вилучення, однак Arxivist відмовився її вилучити з коментарем це є Вікіджерела, тож це джерело. Законопроекти не мають АП, вони є у СН згідно Закону України "Про авторське право та суміжні права". Це неправда, оскільки за Законом України «Про авторське право і суміжні права» статею 10:

Не є об'єктом авторського права: в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах «г» і «д» частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

У законі не передбачено, що законопроекти не є об'єктами авторського права, але й нема такого уточнення, як до проектів символів і знаків. Тому можна подивитися інші джерела щодо авторського права на законопроекти. Так, коментар до Цивільного кодексу стверджує, що:

До того, як закон, судове рішення, переклад, прапор, знак, герб тощо будуть затверджені чи прийняті як офіційний документ, символ чи знак, вони існують як твори науки, літератури чи мистецтва і охороняються авторським правом. Так, проект закону охороняється як літературний твір, ескіз державного ордена — як твір мистецтва тощо.

У Правовому тижні зазначено, що авторське право на законопроекти теоретично існує, хоча й на практиці відстоюється складно, і що прийнято, що автор втрачає авторське право на законопроект після його прийняття в першому читанні.

Цей законопроект не був прийнятий ні в першому читанні, ні в цілому. Отже, з точки зору авторського права його авторами є не Верховна Рада України, а Німченко, Воропаєв, Матвієнков, Сажко, Дунаєв та Мороко. Про отримання дозволу від них нічого не відомо, тому сторінку потрібно вилучити згідно з критерієм швидкого вилучення 5: Порушення авторських прав — NickK (обговорення) 09:55, 3 листопада 2016 (UTC)Відповісти

Проект Постанови про визнання геноциду вірменського народу № 2530 від 03.04.2015

Найсвіжіший коментар: 8 років тому2 коментарі2 особи в обговоренні

Обговорення нижче закрите: Вилучено згідно з критеріями швидкого вилучення --DixonD (обговорення) 06:25, 9 грудня 2016 (UTC)Відповісти

Проекти постанов, як і проекти законів, не підпадають під виняток PD-UA-exempt (див. номінацію вище).--Ahonc (обговорення) 19:11, 8 листопада 2016 (UTC)Відповісти

Кобзарь (1876)/Том 1/Назар Стодоля (1844)

Найсвіжіший коментар: 7 років тому32 коментарі6 осіб в обговоренні

Обговорення нижче закрите.

За

За Існує повністю україномовне видання "Назара Стодолі" (тут лише репліки українською, опис дій російською). Поточне видання слід вилучити, бо воно містить текст російською і замінити його на повністю україномовне. Джерело ось: -http://chtyvo.org.ua/authors/Shevchenko/Povne_vydannia_tvoriv_Tarasa_Shevchenka_Tom_05/ або http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_lib/0000789/

Проти

Проти. Для того існують інші версії. Перекладом це не замінити.--Arxivist (обговорення) 08:53, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Arxivist: Прошу переглянути вашу думку, оскільки текст порушує правило українських вікіджерел що дозволяють публікацює лише текстів українською, див. ВД:ЩТВ--Piznajko (обговорення) 17:55, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
@Piznajko: Замість обговорення давайте краще працювати. З таких успіхом видалимо всі роботи Грушевському, бо там бачте примітки російські чи польські. --Arxivist (обговорення) 18:10, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
Не треба плутати грішне з праведним. Примітки це не те саме що основний текст і тут можуть бути вийнятки коли це дозволено викладати твори де основний текст українською (а примітки латиною, полькою, російською тощо).--Piznajko (обговорення) 19:58, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
Проти згідно попередніх --Ilya (обговорення) 09:21, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
@Ilya: Прошу переглянути вашу думку, оскільки текст порушує правило українських вікіджерел що дозволяють публікацює лише текстів українською, див. ВД:ЩТВ--Piznajko (обговорення) 17:55, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
Проти не вказана причина вилучення.--Ahonc (обговорення) 10:14, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
@Ahonc:, Причина вказана на СО--Piznajko (обговорення) 17:45, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
Проти, це україномовний твір, і де ж йому бути, як не на українських Вікіджерелах? — NickK (обговорення) 13:55, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
@NickK:, Див. опис вище, це україномовно-російськомовний твір (у поточному вигляді). Якщо замінемо на редакцію Павла Зайцева (з посилання вище) - тоді все буде ок.--Piznajko (обговорення) 17:47, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
Для чого замінювати? І одна, й інша редакція мають цінність як різні версії одного твору. Та й редакція Павла Зайцева не буде в суспільному надбанні до 2036 року, тож нема сенсу на двадцять років позбавляти читача можливості читати «Назара Стодолю» — NickK (обговорення) 17:56, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
Як це вона не в суспільному надбанні, а шо вона тоді робить на сайті бібліотеки Вернадського?.--Piznajko (обговорення) 18:15, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
У Вернадки можуть бути свої домовленості з державним видавництвом (щодо 50-ти томів Грушевського, наприклад, так воно і є), на нас все це не поширюється. Artem.komisarenko (обговорення) 18:31, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
Проти. В нас існує {{Версії}} для такого. Перші видання Кобзаря важливі в т. ч. і як джерело з історії української мови та її утисків. Artem.komisarenko (обговорення) 08:36, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
@Artem.komisarenko:, Хіба в українських вікіджерелах правилами дозволено текст російською? Ось навожу їх з ВД:ЩТВ

«

Український розділ Вікіджерел призначений для: оригінальних текстів українською мовою; українських перекладів текстів з інших мов. Допускаються тексти в оригінальній орфографії, а також тексти, написані діалектами української та староукраїнською мовами. Доцільно зв'язувати різні варіанти і переклади текстів посиланнями з метою легкого доступу до них.

»

Десь ми там в Кнайпі голосували з цього приводу, що двомовні твори беремо собі. Якби він ще був 100% російським, то ОК — відправили б росіянам у їх Викитеку. А так — десь же він має бути. Artem.komisarenko (обговорення) 18:00, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

Десь тут має бути повністю україномовна редакція Зайцева. А цій редакції місце на поличці десь у музеї. Не розумію, нащо нам тут російсько-українська версія, якщо є повністю укрїномовна?--Piznajko (обговорення) 18:18, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

Буде і україномовна версія (існують вільні переклади), і оригінальна. Artem.komisarenko (обговорення) 18:31, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Artem.komisarenko: А у якому виданні ще (окрім за редакції редакцію Павла Зайцева, 1962) є повністю україномовна версія "Назара Стодолі"?--Piznajko (обговорення) 19:56, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

Не повірю, що хтось його не переклав до цього. Потрібно погуглити в шевченкознавчих статтях. Artem.komisarenko (обговорення) 20:06, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

Взагалі, для Вікіджерел нормально мати декілька версій творів, бо якщо для когось це — «читанка», для іншого — документальні джерела, хрестоматія з історії правопису абощо. Artem.komisarenko (обговорення) 18:34, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

Між іншим, щодо видання Зайцева. Воно таки може бути вільним, якщо копірайт не поновлювався, дивіться ось цей чудовий документ]. Але я хз як це встановити. Artem.komisarenko (обговорення) 20:06, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
- Тю а шо це ви посилання даєте на мій альма-матер :)--Piznajko (обговорення) 20:30, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
- По ділу: отут можна шукати поновлені копірайти (renewed copyrigh) у Штатах. На сторінці Корнелу, яку ви навели, вказано що копірайт не діє для книжок які надруковані до 1964 року і для яких копірайт не було поновлено. З того шо я зміг знайти, копірайт на це видання не було поновлено, бо на тому сайті я не зміг знайти інфу про поновлення копірайту видавця (Mykola Denysiuk Publishing Company).--Piznajko (обговорення) 21:37, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

І щодо власника видавництва Миколи Денисюка, то по ходу нікого з живих спадкоємців не залишилось--Piznajko (обговорення) 21:49, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Piznajko: а можете будь ласка алгоритм дії до пошуку поновлених/не поновлених робіт покроково розписати? --Arxivist (обговорення) 22:36, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Arxivist: Та особливо алгоритму немає.

Перехожу на сторінку опису правил копірайту в Америці на сайті Корнельсокго університету, яке надав Artem.komisarenko.
Перехожу у розділ "Works Registered or First Published in the U.S."
Перехожу у підрозділ "1923 through 1963. Published with notice but copyright was not renewed8"
Дивлюся на примітку 8 де описуються деталі щодо copyright renewal. Там дається посилання на 3 документа про copyright renewal ->Відкриваєм їх. У одному з цих 3-ох документів міститься посилання на сайт де можна перевірити чинні поновлені копірайти.
Переходим на ось цей сайт (для copyright renewal після 1978) та шукаєм всі книжки з пошуковим запитом "Shevchenko". У нашому випадко ще мають значення роки 1963-1977 (поновлення копірайту на ці роки треба шукати окремо -> переходимо на ось цей сайт -> клацаємо по черзі на 1963, 1964 і аж до 1977. Коли ви клацнули на 1963, після цього клацаєте на "Books and Submissions to Periodicals " -> Renewals Project Gutenberg transcription (January-June 1963) та Renewals Project Gutenberg transcription (July-December 1963) і там CTRL+F'ом шукаємо видання зі словами "Shevchenko"; те саме повторюєте для 1964, 1965...1977. Всього 16x2 = 32 клацання для всіх років 1963-1978.
Оскільки там немає інфи про поновлення копірайту для "Taras Shevchenko. Worsk. Volume V. Mykola Dynysiuk Publishing Company. Chicago, 1962", то все - пошук закінчено.--Piznajko (обговорення) 02:51, 24 січня 2017 (UTC)Відповісти

Гм, ну то якщо видання Зайцева вільне (щоправда, це лише за умови, що це саме перша публікація видання Зайцева: якщо він її десь встиг опублікувати за межами США, то нещастя), то це ж гарний привід зробити дві версії «Назара Стодолі» — NickK (обговорення) 22:08, 22 січня 2017 (UTC)Відповісти
@Artem.komisarenko: @Arxivist: @NickK: До речі, ось https://archive.org/stream/tvoryshev03shevuoft#page/n0/mode/2up знайшов повністю україномовне видання Назара Стодолі з Творів у 3-ьому томі Творів у 3-ох томах (Київ-Ляйпціг, 1918). Мо заллємо цей замість видання Зайцева, аби собі голову не морочить копірайтом? Хто може взятися за це?--Piznajko (обговорення) 04:08, 25 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Piznajko: Почуйте уважно, що зараз тут написано, і написано у закритому обговоренні! Версію 1876 року ніхто не вилучить! Іншу версію цього твору — будь ласка, ніяких замін не буде, лише інша версія. Поважайте історію розвитку української та плекайте різні підходи до її складних моментів. --Arxivist (обговорення) 07:47, 25 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Arxivist: Історію розвитку української поважаю дуже навіть сильно. Просто моє розуміня було що поточна версія російсько-українська Назара Стодолі порушує фундаментальні правила українських Вікіджерел що сюди завантажують лише україномовні тексти. Більш нічого іншого я не бажав окрім як завантажити та мати повністю україномовну версію Назара Стодолі..--Piznajko (обговорення) 17:40, 25 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Piznajko: Якщо вам не терміново, я можу зайнятись на вихідних (хочу дещо поекспериментувати із JP2, якхі на архіві викладають). Artem.komisarenko (обговорення) 07:56, 25 січня 2017 (UTC)Відповісти

@Artem.komisarenko: Звичайно не терміново. Дякую величезне за допомогу! Як заллєте дайте будь ласка знати--Piznajko (обговорення) 02:09, 28 січня 2017 (UTC)Відповісти

Довідка про відносини між Україною і ЄС

Найсвіжіший коментар: 3 роки тому3 коментарі3 особи в обговоренні

Обговорення нижче закрите: Сторінка більше схожа на статтю Вікіпедії. Як такої значимості не має, як не має і джерел. KHMELNYTSKYIA (обговорення) 16:49, 1 квітня 2017 (UTC) Відповісти

За — або це звідкись взято, й тоді скоріше за все порушено авторські права за рахунок відсутності посилання, або ж це все таки оригінальна робота, й тоді їй не місце у Вікіджерелах відповідно до ВД:ОВ. --Base (обговорення) 16:51, 21 лютого 2021 (UTC)Відповісти

Підсумок

Вилучити --Arxivist (обговорення) 23:15, 6 жовтня 2021 (UTC)Відповісти

Патріарший і Синодальний Томос надання автокефального церковного устрою Православній Церкві в Україні

Найсвіжіший коментар: 3 роки тому11 коментарів5 осіб в обговоренні

Обговорення нижче закрите: Порушення авторських прав. Нема доказів того, що цей твір є вільним.--Ahonc (обговорення) 22:49, 14 січня 2019 (UTC) Відповісти

У випадку копірайту релігійних праць - немає чіткого розуміння кому належить копірайт. Всі релігійні тексти церкви - авторства Бога на яке не поширюється копірайт. Детальніше тут https://en.wikipedia.org/wiki/Copyright_on_religious_works .--Piznajko (обговорення) 03:09, 15 січня 2019 (UTC)Відповісти

Додатково надіслав запит до АПУ. --Arxivist (обговорення) 08:24, 15 січня 2019 (UTC)Відповісти

До чого тут АПУ? Щодо релігійних праць — у нас же був прецедент з Біблією.--Ahonc (обговорення) 12:43, 19 січня 2019 (UTC)Відповісти

Оскаржений підсумок

Залишено. Оскільки текст Томосу - це слова Божі, і відповідно вони нікому зі смертних не належать та знаходяться в суспільному надбанні усього людства.--Piznajko (обговорення) 02:52, 9 квітня 2019 (UTC)Відповісти

Оскаржую підсумок. Це ж абсурд. Текст придумали монахи. Мало того вже є прецеденти, коли «тексти божі» вилучалися. Згадайте історію з біблією, на яку зрештою вдалося отримати дозвіл автора (яким виявився не Бог).--Ahonc (обговорення) 02:03, 18 травня 2019 (UTC)Відповісти

Це оскарження, як і номінація абсурд. Цей текст після передачі (а саме його переклад, зроблений державними установами) підпадає до суспільного надбання, як державний документ.--PsichoPuzo (обговорення) 14:44, 8 листопада 2019 (UTC)Відповісти

Оскаржений остаточний підсумок

Залишено. Оскільки текст Томосу - це слова Божі, і відповідно вони нікому зі смертних не належать та знаходяться в суспільному надбанні усього людства.--Piznajko (обговорення) 19:49, 23 травня 2020 (UTC)Відповісти

1) Остаточний підсумок підбивати має інший користувач, ніж початковий. 2) За яким законом твори монахів коли вони віщають від імені Бога вільні? Вікіджерела мають гарний прецедент вилучення перекладу слів Божих — Біблії. Релігійні твори так само захищаються авторським правом як і світські. Потрібно послатись на документ, який стверджує, що документи церкви вільні. Або ж можливо текст томосу такий самий як в якогось старого томосу, котрий вже в суспільному надбанні — але це означатиме потенційну вільність тексту грецькою, а не перекладу українською. --Base (обговорення) 16:47, 21 лютого 2021 (UTC)Відповісти

Потрібно розрізняти власне Священі писання, де нібито цитуються Бог, святі тощо, які жили тисячоліття тому, і документ, в якому від імені нині живих людей посилаючись на доктрини зі Священих писань щось вирішується. Це аналогічно як Конституція та Закони України вільні, а от договори, або ж законопроекти, які на них посилаються — захищені АП. --Base (обговорення) 16:54, 21 лютого 2021 (UTC)Відповісти

Підсумок

Вилучити. Немає прямої вказівки щодо вільності АП. --Arxivist (обговорення) 23:13, 6 жовтня 2021 (UTC)Відповісти

Політологічні прогнози розвитку українсько-російських стосунків у ХХІ ст.

Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні

Обговорення нижче закрите: Не вказано джерела твору і ліцензію.--Yuriz (обговорення) 20:04, 2 серпня 2021 (UTC) Відповісти

Роботи Володимира Мельникова російською мовою

Найсвіжіший коментар: 3 роки тому1 коментар1 особа в обговоренні

Всі роботи автора російською мовою мають бути перенесені автором у російськомовний розділ Wikisource і видалені з українського. Також не вказана ліцензія, за замовчуванням ці робот не є вільними. Деякі роботи виглядають як реклама або скоріше як самореклама.

--Leh Palych (обговорення) 14:22, 21 листопада 2021 (UTC)Відповісти

Роботи Володимира Мельника

Найсвіжіший коментар: 1 рік тому1 коментар1 особа в обговоренні

До автора не раз зверталися з проханням розмістити індекси друкованих робіт і надати офіційну згоду на передачу авторських прав. Причини вилучення:

Оригінальний внесок ВД:ОВ:

Відсутній дозвіл автора на розміщення у ВікіДжерелах:

Balakun (обговорення) 17:34, 1 червня 2023 (UTC)Відповісти

Файл:«Україна в минулому», 1992. – №1.pdf та інші того ж видання

Найсвіжіший коментар: 11 місяців тому9 коментарів2 особи в обговоренні

Дозвіл від інституту це добре, але ж авторські права на належать не йому, а Дашкевичу, Скочилясу та Мальчевському (саме вони вказані після літери ©), тому дозвіл потрібний саме від цих осіб. Ahonc (обговорення) 10:55, 5 серпня 2023 (UTC)Відповісти

Це видання інституту. Тобто інститут також має авторське (майнові, службові твори ітд) право на нього. Знак копірайту не завжди вказує на всі права. Інститут історії України у тому підтвердження. Arxivist (обговорення) 21:10, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

1. Авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб'єктів авторського права.

2. Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону. Arxivist (обговорення) 21:13, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

Саме знаком © автор вказує про наявність у нього майнових прав. Тож ми вважаємо автором того, хто після знаку ©, і від нього просимо дозвіл.--Ahonc (обговорення) 21:30, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

Так не завжди є. Видавав інститут. Дашкевич був директором інституту. Фінансував інститут. А майнові права тоді у кого? Мені б не схвалили дозвіл, якби майнових прав в інститута не було. Ви можете не вважати, це ваше право. Але тут збірник цілком легально. Аргументувати лише знаком топографії - трохи казуїстика у цьому випадку. Arxivist (обговорення) 21:37, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

За відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, ім’я якої, як автора, зазначено у оригіналі або копії твору (презумпція авторства). Суб’єкт авторського права для повідомлення про свої майнові права може використовувати знак охорони авторського права ©, поряд з яким зазначаються ім’я (найменування) суб’єкта майнових прав на твір, рік першого опублікування твору. Тут автор скористався своїм правом і вказав себе після знаку ©. Тож я не бачу підстав вважати автором когось іншого. Я 15 років працюю з дозволами, завжди автором вважалася саме особа, яка вказана після знаку ©. Я не бачу особливих змін у законі про авторське право, щоб ми перестали так вважати. Власне то не казуїстика, нащо тоді той знак всі використовують, якщо він (за вашою логікою) не має ніякого сенсу?--Ahonc (обговорення) 21:39, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

За 15 років ви трактували авторське право як хотіли. На другій сторінці емблема інституту, на третій у плашці знаку через кому "та ін", у верхній частині титулки назва відділення. Ваше бажання вилучати побільше коли пророблено стільки роботи — зрозуміле. Але ви не відповіли на запитання, тож я закриваю дискусію. Дякую Arxivist (обговорення) 21:43, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

На яке питання я не відповів? У кого майнові права? Я ж зацитував норми закону. Майнові права у того, хто вказаний після знаку ©. І до речі, у листі жодним чином не вказано, що саме інститут має авторські права.--Ahonc (обговорення) 21:58, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

Якщо права все ж перейшли до інституту, все просто, потрібно пояснити, яким чином вони перейшли, надіслати відповідні документи на адресу, яку ви вже знаєте.--Ahonc (обговорення) 21:46, 7 січня 2024 (UTC)Відповісти

Додати тему