Народилися у Воркуті,
За північним полярним колом,
Де копалини є золоті
І зима півроку навколо.
Вже у Фастові в школу пішли,
А у Києві – до Інституту…
Кардіологом гідно пройшли
Цілий світ, долаючи скруту.
То був Сідней, Торонто, Париж…
Вас усюди вже добре знали.
Вольовий і стрімкий, як стриж,
Дітям Ви життя рятували.
Вдячні очі людей – це для Вас
Від утоми хронічної ліки…
В тридцять сім – президентський Указ –
Ви Вкраїни заслужений лікар.
Захистили блискуче Ви
Кандидатський і докторський ступінь.
Гнучкий розум і мудрість сови
Вже планують етап наступний.
Майже все починали з нуля.
В сорок сім – вже директор Центру!
І невтомно працюєте для
Заощадження кожного центу.
І тому вже рятують дітей
Кров’ю, що є в самій пуповині.
За впровадження власних ідей
Ви – це дійсно «Гордість країни»!
І, поклавши на серце долонь,
Можна щиро сказати – Міністра
Краще Ємця ще не було!
А життя – воно є і барвистим.
І щасливим… Бо два сини,
Ваша кров – це є Гліб і Кирило.
Своє слово ще скажуть вони…
Хай у мирі нам сяє Ярило!
Хай засяють нові ордени,
Хоч і маєте три – «За заслуги».
Хай ніколи не взнають війни
Урятовані діти й онуки!
А у Ваш золотий ювілей
Хай Господь приплюсує Вам роки
Всіх врятованих Вами дітей,
Що вже роблять упевнено кроки!
Стаття у Вікіпедії