Головна сторінка

Календар

18 жовтня

1747 — помер Василь Григорович-Барський, український мандрівник і письменник
1750 — в Глухові підготовлений юридичний збірник «Суд і Розправа в правах Малоросійських»
1777 — народився Генріх фон Кляйст, німецький драматург, поет, прозаїк
1821 — помер Йоаникій Базилович, ієромонах-василіянин, один із перших істориків Закарпатської України
1838 — народився Ксаверій Ліске, польський історик, засновник Львівської історичної школи
1859 — народився Анрі Бергсон, французький філософ, лавреат Нобелівської премії з літератури за 1927 рік
1868 — народилася Євгенія Ярошинська, українська письменниця
1870 — народився Володимир Різниченко, український геолог, географ, художник-карикатурист, поет, перекладач
1876 — народився Сергій Єфремов, український державний діяч, історик літератури
1941 — вбитий Володимир Свідзінський, український поет, перекладач

Вибрана проза

Маркіза О…. (Львів, 1903) Генріх фон Клейст
… В М…, значному містї горішньої Італїї, оголосила маркіза О… дама бездоганної слави і мати кількох гарно вихованих дїтий, у ґазетах таке: що без свойого відома вона зайшла в тяж; батько дитини, яку вона має народити, нехай зголосить ся, бо вона з родинних оглядів постановила вийти за нього замуж. Дама, що під натиском непереможних обставин так безпечно вчинила такий дивоглядний поступок, наражуючи ся на кпини цїлого сьвіта, була дочка пана Ґ…, коменданта м–ської цитаделї. Несповна три роки тому вона втратила свойого мужа, маркіза О…, якого любила всїм серцем; він умер в часї подорожи до Парижа, куди подав ся був задля родинних справ. На бажанє панї Ґ…, своєї достойної матери, вона по його смерти покинула село, де жила доси, недалеко В…, і вернула зі своїми обома дїтьми до комендантського дому до свойого батька. Тут прожила найблизші лїта, заповнені штукою, лєктурою, виховуванєм дїтий та послугами своїм родичам, коли війна з р.... нараз наповнила всю околицю військами майже всїх держав, у тім часї й росийськими. Полковник Ґ… маючи наказ боронити міста, візвав свою жінку й дочку, щоб забрали ся на село чи то доччине, чи синове, що лежало коло В. Та заким іще способом жіночого обмірковуваня розважено докладно, що гірше — чи невигоди, яких можна було ждати в кріпости, чи страховища, на які можна було наразити ся на селї, на цитаделю вдарило росийське військо і візвало її, аби піддала ся. Полковник заявив своїй ріднї, що буде поступати так, як колиб їх зовсїм не було, і відповів кулями й ґранатами. Неприятель і собіж почав бомбардувати цитаделю. Він запалив маґазини, здобув одну редуту, а коли комендант, ще раз візваний піддати ся, отягав ся, заряджено нічний напад і здобуто кріпость штурмом.

читати далі…

Вибрана поезія

Володимир Свідзінський

Поезії. (Львів, 1940)

Як м'ягко вечір тіні стеле!
Зчарований, дивлюсь туди,
Де колихають темну зелень
Дощем побризкані сади.

За ними поле половіє,
Там мак цвіте, стежинка в нім…
Чому ж не йдеш, моя леліє?
Твій подих в вітрі запашнім.

Я забуваю: в цій годині
Далека ти. Не в цім краю
Твій погляд милий, темно-синій,
Світив на молодість мою.

Вечірнє небо навіває
Незбутніх мрій, дивочних дум…
Я забуваю — все минає,
Як блиск роси, як вітру шум.

1922