Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Перва книга Мойсея/35
| ◀ Голова 34 | Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту Старий Завіт Перва книга Мойсея пер.: П. О. Кулїш Голова 35 |
Голова 36 ▶ |
|
Рече ж Бог до Якова: Уставши, підіймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утїкав єси од Езава, брата твого.
2. Каже ж Яков домові свому й усїм, що були з ним. Повикидайте боги чужі, які є в кого з вас, та й очищайтесь і поперемінюйте одїж свою.
3. Та вставаймо й підіймаймось у Бетель, та поставимо там жертівника Богу, що послухав мене в день бідування мого, та й був зо мною в дорозї, що верстав я.
4. І видали Яковові богів чужих, що були в руках їх, і сережки, що були в ушу їх, і сховав їх Яков під дубом, що під Сихемом.
5. І помандрували вони, і був страх Божий на містах круг їх, і не вганяли за синами Якововими.
6. Прийшов же Яков у Луз, що в Канаан землї, се єсть Бетель, він і ввесь люд його, що були з ним.
7. І поставив там жертівника; і проложив тому врочищу прізвище Ель-Бетель, там бо явивсь йому Бог, як утїкав од Езава, брата свого.
8. Умерла ж Дебора, мамка Ребечина, і поховали її під дубом і проложили йому прізвище Аллон-Бакут, дуб голосїння.
9. Явився ж Бог Яковові знов, як прийшов із Мезопотамиї, і благословив його.
10. І рече йому Бог: Імя твоє не звати меться вже Яков, нї! Ізраїль буде імя твоє. І дав йому прізвище Ізраїль.
11. Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий. Бувай плодющий і намножуйся. Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть.
12. І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю.
13. Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним.
14. І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його.
15. І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель.
16. І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі.
17. Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син.
18. Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина.
19. Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем.
20. І поставив Яков стовпа над гробом її. Се стовп на Рахелиному гробу по сей день.
21. Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером.
22. Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країнї, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею. І дочувсь про се Ізраїль. Було ж синів у Якова дванайцятеро.
23. Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон.
24. Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин.
25. Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй.
26. Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер. Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії.
27. Прийшов же Яков до Ізаака, отця свого, в Мамрійщину, в Киріят-Арбу, се Геброн, де пробував Авраам та Ізаак.
28. Було ж Ізаакові сто і вісїмдесять год.
29. І розлучивсь Ізаак із душею й умер, і прилучивсь до роду свого, старий, нажившись на сьвітї. І поховали його Езав та Яков, синове його.